У двір входив народ для молитви; там стояв жертовник, на якому приносили жертви, стояв мідний умивальник.
У святилище входили священики; тут знаходився стіл з дванадцятьма хлібами, золотий семисвічник з сімома лампадами і олтар кадильний – жертовник, на якому священики кадили фіміам.
У Святая Святих, відокремлене від святилища завісою, міг входити тільки первосвященик, та й то лише раз на рік. У Святая Святих стояв Ковчег Завіту.
Ковчегом або кіотом Завіту називалася скриня, зроблена з дерева та обкладена всередині і ззовні золотом, із золотою кришкою і золотими на ній зображеннями двох херувимів. У Ковчезі Завіту зберігалися скрижалі із заповідями, чаша з манною, жезл Ааронів, а згодом і священні книги.
На двох сторонах Ковчегу було по два золотих кільця, куди вкладалися позолочені жердини, щоб носити його.
Коли скінія була готова, Мойсей освятив її з усіма її приналежностями священним миром. При цьому слава Господня у вигляді хмари, що супроводжувала євреїв на шляху, покрила скнію, і з того часу завжди знаходилась над нею.
