Якось молодий і життєрадісний чоловік каже своєму батькові:
- Батьку, порадій за мене, я поступив в інститут, буду юристом. Я почуваюся таким щасливим!
- Добре, сину, – відказав батько. - А що буде потім, коли вивчишся?
- Через п’ять років я отримаю диплом і залишу ВУЗ.
- Ну, а далі?
- Далі... Далі я буду працювати з усіх сил, аби стати успішним юристом.
- А далі?
- Далі, сподіваюсь одружитися, створити сім’ю, народити дітей, вивчити їх, побудувати будинок.
- А що далі?
- А далі, мабуть, піду на заслужений відпочинок, буду радіти щастю своїх дітей, чекати внуків.
- А що ж буде потім? – не відставав батько.
- Потім? Потім мені, напевно, потрібно буде померти.
- Дорогий сину, – промовив батько, – а що ж буде потім?!
Син схилив голову і після довгої паузи сказав:
- Дякую тобі, тату, що нагадав мені ПРО ГОЛОВНЕ.
Кожна людина народжується для того, щоби підготуватися до Вічності, до зустрічі з Богом. Все інше лише сприяє або перешкоджає цьому.
