Сьогодні дуже часто можна почути суперечки щодо електронної бази персональних даних громадян. А саме: ідентифікаційні номери, електронні і біометричні паспорти, мікрочіпи і т. п. Передовсім Церква вважає, що детальне збирання інформації про будь-яку людину, незалежно від її релігійних переконань, може загрожувати свободі цієї людини. Адже збір і пожиттєве зберігання в електронному реєстрі відомостей щодо особистих даних людини (відбитки пальців, знімки сітківки ока, форми обличчя, сімейного становища, місця проживання і фактичного перебування, стану банківського рахунку, достовірної інформації щодо покупок і продажів, перенесених захворювань, стану здоров’я, політичних, релігійних та інших переконань) і багато чого іншого створює системі влади, а також іншим зацікавленим особам легку можливість для залякування, тиску, шантажу, грабунку та інших неправомірних та злочинних дій щодо особи, дані про яку були зібрані в електронній базі.
Всезагальний контроль над особистими даними людини перетворює цю людину у фактичного раба, котрий буде цілковито залежати від розпоряджень того, хто матиме у своїх руках його персональні дані. Система тотального шпигунства, яка вибудовується в сучасному світі, створює мож-ливість політичного, економіч-ного, релігійного, морального, біологічного впливу на особистість, її блокування, ізоляцію або ж, взагалі, цілковитого знищення. А значить все це суттєво обмежує особисту свободу людини, даровану їй як найвищу цінність Богом.
У зв’язку з цим Священним Синодом нашої Церкви 6 жовтня 2005 року було прийнято офіційне звернення до всіх органів влади з приводу введення системи електронного обліку та ідентифікації громадян, де, зокрема, сказано: «Поряд з багатьма технічними перевагами створення масивів особистісної інформації, а також розвиток електронних засобів ідентифікації осо бистості приховує у собі багато небезпек. Збільшується залежність людини від неминучих технічних збоїв, помилок, халатності персоналу чи втручання зловмисників. Не виключена можливість централізованого збору даних про приватне життя громадян. Це дає можливість для тотального контролю за життям людини, в тому числі і за її світоглядом. Такий розвиток подій посилює небезпеку упередженого ставлення до людини у зв’язку з її релігійними, політичними чи іншими поглядами.
Засоби ідентифікації людини не повинні шкодити самій людині, принижувати чи знищувати її честь та гідність. Ми вважаємо недопустимими такі різновиди подібних засобів, котрі були б невідділимі від людського тіла (мікрочіпи і т. п.). Неприпустимо також у системі обліку присвоювати людям певний номер, котрий буде використовуватися замість імені. Зрештою, і це найголовніше, неприпустимо, аби люди, які з різних причин, відмовляються від участі у новій ідентифікаційній системі, були відтиснуті на узбіччя життя і урізані в своїх громадянських правах, піддані дискримінації під час влаштування на роботу, розприділенні соціальної допомоги і т. п. Для таких громадян повинна бути передбачена альтернатива, що дозволяла б повноцінно жити у суспільстві». Безумовно, що сучасна електронна система обліку персональних даних громадян приховує у собі багато небезпек, у тому числі і духовних. Втім, Церква може лише застерігати віруючих людей, не порушуючи принципу свободи і права вибору. Як співається у відомій популярній пісні: «Думайте сами, решайте сами, иметь или не иметь...»
Всезагальний контроль над особистими даними людини перетворює цю людину у фактичного раба, котрий буде цілковито залежати від розпоряджень того, хто матиме у своїх руках його персональні дані. Система тотального шпигунства, яка вибудовується в сучасному світі, створює мож-ливість політичного, економіч-ного, релігійного, морального, біологічного впливу на особистість, її блокування, ізоляцію або ж, взагалі, цілковитого знищення. А значить все це суттєво обмежує особисту свободу людини, даровану їй як найвищу цінність Богом.
У зв’язку з цим Священним Синодом нашої Церкви 6 жовтня 2005 року було прийнято офіційне звернення до всіх органів влади з приводу введення системи електронного обліку та ідентифікації громадян, де, зокрема, сказано: «Поряд з багатьма технічними перевагами створення масивів особистісної інформації, а також розвиток електронних засобів ідентифікації осо бистості приховує у собі багато небезпек. Збільшується залежність людини від неминучих технічних збоїв, помилок, халатності персоналу чи втручання зловмисників. Не виключена можливість централізованого збору даних про приватне життя громадян. Це дає можливість для тотального контролю за життям людини, в тому числі і за її світоглядом. Такий розвиток подій посилює небезпеку упередженого ставлення до людини у зв’язку з її релігійними, політичними чи іншими поглядами.
Засоби ідентифікації людини не повинні шкодити самій людині, принижувати чи знищувати її честь та гідність. Ми вважаємо недопустимими такі різновиди подібних засобів, котрі були б невідділимі від людського тіла (мікрочіпи і т. п.). Неприпустимо також у системі обліку присвоювати людям певний номер, котрий буде використовуватися замість імені. Зрештою, і це найголовніше, неприпустимо, аби люди, які з різних причин, відмовляються від участі у новій ідентифікаційній системі, були відтиснуті на узбіччя життя і урізані в своїх громадянських правах, піддані дискримінації під час влаштування на роботу, розприділенні соціальної допомоги і т. п. Для таких громадян повинна бути передбачена альтернатива, що дозволяла б повноцінно жити у суспільстві». Безумовно, що сучасна електронна система обліку персональних даних громадян приховує у собі багато небезпек, у тому числі і духовних. Втім, Церква може лише застерігати віруючих людей, не порушуючи принципу свободи і права вибору. Як співається у відомій популярній пісні: «Думайте сами, решайте сами, иметь или не иметь...»
