четвер, 4 червня 2015 р.

Христос Воскрес! Воскресне Україна!

«Нехай воскресне Бог і розійду­ться вороги Його, І нехай зникнуть від лиця Його всі ненависники Його...» (пасхальний піснеспів)


Кожного року разом з веселими церковними передзвонами, духмяними пасками на вишитих рушниках та барвистими крашанками у лозових кошиках приходить до нас найбільше свято –Христове Воскресіння. Це оновлення наших душ після довгої та важкої зими. Це воскресіння наших мрій і нашої віри у те нове, щасливе життя, яке стане нагородою за все пережите нами. Це воістину Великий день. Яким же мізерним і нікчемним було б наше життя, якби не було у ньому того, що провіщає нам Великдень: Христос Воскрес! Воскресне Україна!Після зими приходить весна, а після печалі – радість. Все, що діється у цьому світі і з нами зокрема, має віддзеркалення у Великодні: важка праця Спасителя, Його тріумфальний в’їзд у Єрусалим, а опісля – приниження, зрада, муки і смерть, після якої, однак, сталося чудо з чудес – радісне Воскресіння.  Мабуть, немає людини і народу, який у своєму житті не зазнали подібної долі, які не сходили б на голгофу страждань і не зазнавали мук боротьби, які б не переживали більших чи менших тріумфів і більших чи менших нещасть. Але Великдень завжди нагадує нам, що після терпіння приниження приходить піднесення і радість. Тож Голгофа і Воскресіння – дві невід’ємні складові людського життя, які тісно переплелися між собою.

Наша Батьківщина надто довго перебувала на своїй голгофі і після довготривалого, більш як трьохсотлітнього похоронення поволі воскресає і зодягається в шати заслуженої слави. Розбита і розчленована по важкій боротьбі за своє існування наша Матір-Україна скидає з себе вороже ярмо і розриває кайдани на своїх руках. Страшним і болісним було наше минуле, але український народ вийшов з нього живим. Трагедії назавжди залишаються в народній пам’яті незарубцьованою раною, що час від часу кровоточить, та все ж вони не привели нас до розчарування, до зневіри, не відбили прагнення до волі. Бо рушієм у майбутнє є хід до свободи. І саме Пасха є духовним осмисленням цього руху. Довга і терниста дорога українського народу до свого національного великодня. В цьогорічні пасхальні дні багато з нас схиляють свої голови у пам’ять героїв, що полягли жертвою в нерівному бою за нашу правду і волю, успадкувавши вічне життя. Герої не вмирають! Як не вмирає віра народу, як є безсмертним промінь сяйва Господньої ласки в глибині його душі, як зберігається незламна віра в перемогу Правди, віра у Світлий день Воскресіння, що гряде після ночі страждань.

Вітаю всіх Вас всечесні отці, дорогі брати та сестри, шановна українська родино з Великим святом Воскресіння Господнього! Христос Воскрес! Воскресаймо і ми своїми серцями з нашою матір’ю-землею, воскресаймо у вірі і надії, підіймаймося і об’єднуймося у жертовній праці на своїй землі задля щасливої долі наших дітей. Христос Воскрес! Воістину Воскрес! З пасхальним привітом і любов’ю у Воскреслому Господі нашому, благочинний Білогородського благочиння протоієрей Ростислав Корчак.