Історія. Неможливо прожити в цьому світі без скорбот, але й справжньої радості без них не буває. Мудрі кажуть: у стражданнях шукайте щастя. Непрості слова, як їх зрозуміти? Відповідь – в історії про чудотворну ікону Богородиці «Несподівана радість», яку доніс до нас святитель Димитрій, митрополит Ростовський.
Був один чоловік, недобрими справами позначав він дні свої. Попри це, ніколи не забував молитися перед іконою Божої Матері. У котре зібравшись на гріх, за звичкою підійшов до ікони. «Радій, Благодатна», – тільки й встиг вимовити слова Архангела Гавриїла, чоловік як онімів, приголомшений побаченим. Зображення на іконі ожило, у Богонемовляти, Якого тримала Діва Марія, тіло вкрилося кривавими ранами. Охоплений жахом грішник впав долілиць і закричав: «Хто це зробив?!» І почув слова Богородиці: «Ти і подібні до тебе грішники. Ви розпинаєте Сина Мого і ображаєте Мене беззаконними справами своїми, а потім ще й осмілюєтесь називати Мене Милосердною Матір’ю». Облився нечестивий муж гіркими сльозами. «Помилуй мене, – просив Богородицю, – прости нерозумного. Благай за мене Сина Свого». І Богородиця мовила до Сина: «Прости його за все, що він вчинив». Мовчав Предвічний Син. А грішник благав перед іконою: «Помилуй мене, о, Мати Милосердна. Нехай не пересилить злоба моя невимовної благості і милосердя Твого! Ти єдина надія і пристановище всім грішникам. Зглянься на милість, Преблагословенна Мати. Вимоли мене в Сина Твого і Творця мого!» І от, коли чоловік, відчуваючи великий тягар гріхів своїх, зовсім було зневірився, долинули до нього слова, то були слова прощення. «Нині прощаються йому гріхи його заради Тебе», – промовив Божественний Спаситель до Своєї Матері.
Безмежне милосердя Боже і несподівана радість осяяли серце прощеного грішника. Кинувся він до ікони, став цілувати рани Спасителя, Якого розп’яли на хресті за гріхи людські. А попереднє гріховне життя чоловік полишив назавжди, став жити побожно і до кінця своїх днів невтомно зі сльозами славив Заступницю роду людського, молитвами Якої була дарована йому вже неочікувана і несподівана радість – прощення гріхів. А люди відобразили цю історію на іконі, яку так і назвали «Несподівана радість». Стала ця ікона у великому шануванні серед віруючих і прославилася чудесами. А списки з цього святого образу знаходяться майже в кожному православному храмі.
Молитовна традиція. Перед іконою Пресвятої Богородиці «Несподівана радість» моляться за прощення особливо важких гріхів, про дарування покаяння, про зцілення глухоти і хвороби очей, про навернення заблуканих.
