Одного разу один добрий чоловік розмовляв з Богом і запитав Його:
– Господи, що таке Рай і що таке Пекло?
Господь підвів чоловіка до двох дверей, відкрив одні і провів його всередину. Там стояв величезний стіл, посередині якого стояла чаша, наповнена смачною їжею. За столом сиділи люди, однак виглядали вони голодними і немічними. Здавалось, вони помирали з голоду. В руках у людей були ложки з величезними ручками – вони могли дістати чашу, наповнити ложки їжею, але піднести до рота їжу вони не могли, бо заважали довгі ручки. Чоловік був вражений побаченим.
– Тільки що ти бачив Пекло? – сказав Господь.
Потім Господь з чо-ловіком підійшли до других дверей. Господь відчинив їх. І чоловік побачив там теж саме – великий стіл, чашу, людей. Але люди були там ситими, щасливими.
Чоловік сказав Господу:
– Я не розумію.
– Це просто, – відповів йому Господь. – Вони навчились годувати один одного. Інші ж дбають тільки про себе.
Як часто ми готові по-жертвувати собою, своїми власними інтересами заради ближнього?
