Але історія з ними отримала продовження. Через 16 років, в день смерті Гурія та Самона, в Едессі стратили іншого сповідника імені Христового – мученика Авіва. Він був дияконом і в жорстокі для християн часи переслідувань безбоязно ходив вулицями міста, заохочуючи віруючих до духовної і тілесної стійкості. За це його торторували, а потім спалили на вогні на очах у матері. Тіло мученика Авіва виявилося недосяжним для вогню, і так сталося, що його разом з тілами раніше постраждалих Гурія і Самона поклали в одній гробниці. Через декілька років, вже після легалізації християнства, над цією гробницею побудували храм. У цьому храмі від мощей святих Гурія, Самона та Авіва почали відбуватися різноманітні чудеса, через які стало зрозуміло, що святі виступають особливими покровителями сімейного життя.
Ось одне з таких чудес. Імператорський офіцер на ім’я Готф, проходячи службу в Едессі, зупинився на постій в будинку благочестивої вдови Софії. В неї була дочка Євфимія, на якій офіцер вирішив одружитися. Але він приховав те, що вже одружений. Коли офіцеру прийшла пора повертатися на батьківщину, то Софія при гробі святих мучеників взяла з нього клятву, що він не зробить ніякої кривди її дочці, а буде любити і берегти все життя. Готф пообіцяв тещі, але прибувши на батьківщину, сказав Євфимії, що вже одружений, і що вона тепер має стати рабинею його дружини. Під страхом смерті він став чинити над нею насильство. А коли у Євфимії народилася дитина, дружина Готфа вирішила вбити її. Користуючись відсутністю Євфимії, вона влила у рот немовляті отруту. Повернувшись, Євфимія знайшла свою дитину мертвою. Вона не знала, що було причиною смерті, але помітила, що з уст дитини витікає якась рідина, і здогадалася, хто вбив її дитину. Взявши невеликий клаптик тканини, Євфимія витерла рідину і заховала її у себе. Через декілька днів вона прислуговувала за столом своєї пані, і коли настала пора подавати їй чашу з вином, Євфимія непомітно опустила туди клаптик тканини, змочений отрутою. Господиня нічого не знаючи випила чашу і тієї ж ночі раптово померла. Родичі здогадалися, хто винен, і вирішили замурувати Євфимію в гробниці разом з померлою. І тут стратниця почала особливо гаряче молитися святим мученикам Гурію, Самону та Авіву. Так з молитвою молода жінка заснула, а коли прокинулася, побачила себе в рідному місті біля мощів святих.
Невдовзі Готф знову приїхав до Едесси і пішов провідати свою тещу. Софія, нічого не розповідаючи йому, почала розпитувати про свою дочку. Зять сказав, що вона жива і здорова, народила сина і скоро приїде на побачення з матір’ю. В цей момент Софія покликала Євфимію. Яким же було здивування Готфа, коли він побачив її. За наказом правителя міста його покарали смертю, а Євфимія дякувала святим мученикам за свій чудесний порятунок. Молитовна традиція. Святим мученикам Гурію, Самону та Авіву моляться за сімейне благополуччя, за добрі стосунки, мир та спокій у родині.
