Для віруючої людини природньо прагнути до благословення всіх аспектів свого життя. Тому Церква на прохання віруючих благословляє і їх оселі, а також засоби пересування і простір для роботи.
Освячення будинку або квартири (далі оселя) чи службового приміщення – це не освячення стін і будматеріалів, але прохання про благословення простору для проживання чи роботи, в якому хочуть знаходитися люди чи жити. Для чого освячувати оселю? Оселя – це центр, де живе сім’я, де народжуються і виростають діти, куди ми повертаємося з роботи чи відпочинку. «Якість» життя родини залежить від того, що відбувається в її оселі. Не секрет, що наш життєвий простір може бути наповнений «позитивною енергією» – Божою благодаттю, і може бути присутня у ньому «негативна енергія» – злі духи. Тому і освячення оселі здійснюється священиком за особливим чином, що містить молитвослів’я, які закликають на будинок і на тих, хто живе у ньому, Боже благословення на їх християнське життя та здійснення добрих справ, які і прихиляють до нас благодать Божу. При цьому на стіни оселі наносяться зображення хреста, вони помазуються освяченим єлеєм і все житло окроплюється святою водою. Але таке освячення – не якась автоматична дія, «виставлення захисту». Священик не шаман, а освячення – не магічне дійство. Його дієвість безпосередньо залежить від того, наскільки ті, хто випрошує церковне благословення (мешканці оселі), своїм життям самі відповідають святості благодаті Божої, що подається Церквою. Церква завжди навчає, що кожне священнодійство здійснюється по молитві всіх віруючих і по їхній вірі, а не лише духовенства. Сам Христос сказав, що там, де двоє чи троє зберуться в ім’я Його, там Він є посеред них. Тому бажано, щоб під час освячення помешкання зібралася уся родина, яка у ньому проживає. Перед самим освяченням у прибраній оселі перед іконами готують стіл, покритий чистою скатертиною, на який священик покладе Євангеліє і все, що необхідне для освячення. Також в чині благословення оселі освячується єлей, тож потрібно приготувати рослинну олію і поставити її на стіл. Іноді на стіл кладуть хліб. В самій оселі не повинно бути ніяких язичеських амулетів, талісманів чи зображень демонів з рогами чи без них. Потрібно вимкнути телевізор і гучну музику. За необхідністю слід пояснити усім співмешканцям оселі зміст того, що має відбуватися і налаштувати їх на відповідну благоговійну поведінку. Жінкам і дівчатам під час читання молитов освячення бажано покрити голови хустинками.
Під час освячення оселі відбувається декілька суттєвих моментів: на стінах будинку чи квартири, у напрямку чотирьох сторін світу священик робить знак хреста. Хрест – знак перемоги Христової над дияволом і смертю. Це непорушна охорона від усякого зла, але не магічний знак. Зображення хреста, як і присутність ікони, має спонукати християн до молитви і чистоти життя. Саме це і прихиляє милість Божу та відводить злі сили. Також священик читає особливі молитви, в яких виголошуються про-хання про те, щоб Господь Бог зберіг від усякого зла тих, хто буде жити в цій оселі, подав їм достаток та примножив усяке добро. Освячується єлей. Стіни будинку, на яких були наклеєні хрестики, у цьому місці помазуються освяченим єлеєм. Залишки єлею можна використовувати потім у їжу, або як лікувальний засіб, помазуючи ним з молитвою хворі частини тіла. В давнину, окрім всього, освячували мисник – тоді він оберігався добрим духом оселі і ставав оберегом всього дому.В прикінцевій молитві єктенії – проситься, щоб Господь Бог послав усім мешканцям оселі Свого милостивого Ангела-охоронителя. Освячуючи оселю, потрібно пам’ятати, що благословення Боже – це дар,
яким, як і всяким подарунком, можна розпорядитися по-різному. Можна використовувати його на добро і примножувати, а можна зневажити ним. Освячення не діє «автоматично». Господь по наших проханнях дає Свою благодать для того, щоб ми могли праведно жити в мирі та любові. Але як ми будемо жити і які рішення приймати – цілком у нашій владі.

