В Єгипті євреям спочатку жилося добре. Та нові фараони почали забуватися про Іосифа і його заслуги і почали примушувати євреїв працювати на найважчих роботах, боячись, щоб євреї, розмножившись, не набули сили і не повстали проти фараонів.
У той час, коли євреям жилося ще добре, вони стали забувати про Бога і стали переймати язичеські звичаї у єгиптян. Тепер, коли почалися біди, вони згадали про Бога і звернулися до нього з молитвою про спасіння. Милосердний Бог почув їх і послав їм визволення через пророка Мойсея.
Мойсей народився у одного єврея. Мати три місяці ховала сина від єгиптян. Коли ховатися було неможливо, вона взялакошик, поклала туди немовля і поставила кошик в очерет, на березі річки. А сестра немовляти Маріам спостерігала здалеку, що буде далі.
Фараонова дочка із служницями прийшла купатися, побачила кошик і звеліла дістати його. Коли побачила заплакане немовля, їй стало шкода його. Вона сказала: «Це з єврейських дітей». Маріам підійшла до неї і запиталася: «Може, пошукати для немовляти годувальницю з євреїв?». Царівна відповіла: «Так, іди пошукай».
Маріам пішла і привела матір. Царівна сказала їй: «Візьми це немовля і годуй його мені, я платитиму тобі». Та з радістю погодилася.
Коли немовля підросло, мати привела його до царівни. Та взяла його до себе і він був у неї замість сина. Вона дала йому ім’я Мойсей, що означає «вийнятий із води».
