ПРИТЧІ. Подібність

У швидкісному японському поїзді їхав християнський місіонер і читав молитви з молитвослова. Від несподіваного поштовху з книжки на підлогу випала іконка Божої Матері. Поруч сидів маленький хлопчик. Він нахилився і підняв іконку. Але, перш ніж віддати, з дитячою цікавістю роздивився її:
- Хто ця гарна жінка? – запитав хлопчик.
- Це, це... моя мама, – на мить задумавшись, відповів місіонер.
Хлопчик уважно подивився на нього, тоді знову на іконку і промовив:
- Ти на неї зовсім не подібний.
- Це правда, – усміхнувся місіонер, – але хочу тобі сказати, що все своє життя я старався хоч трішки стати подібним на Неї.
А на кого хочемо бути подібні ми? Чи розпізнаємо ми в собі риси нашого Небесного Отця і Пречистої Матері? Чи є ми їхніми достойними дітьми?