Історія. Одна з давніх візантійських ікон, потрапивши на Русь, отримала назву «Виховання», так як ті, хто молився перед нею, отримували невідкладну допомогу Матері Божої у нелегкій справі виховання дітей. Ікона ця надзвичайно рідкісна. Вона відноситься до іконографічного типу, в котрому Пресвяту Богородицю зображено з Предвічним Младенцем, що сидить у Неї на лівій руці. Свою праву руку Він простягнув до лику Пречистої Матері. А Сама Богородиця вказує правицею на Свого Сина, Її погляд лагідний і задумливий, у ньому і печаль материнського серця, і цілковита готовність понести заради Своєї Дитини будь-які випробування. Зображення на іконі немовби висловлює душевний стан усіх земних матерів, які розуміючи те, що Сама Пресвята Богородиця пережила радощі і труднощі материнства, знаходять у Її Особі захист і підтримку. Перед нею батьки моляться за своїх дітей, просячи у Пресвятої Богородиці взяти їх під свій захист, послати їм розум і наповнити серце покірливістю.
До 1917 року оригінал ікони «Виховання» знаходився у московському Казанському соборі, що був побудований у самому центрі місті на Червоній площі. Ікона прославилася багатьма чудесами і була широко відома по всій Російській імперії. Після лихоліть більшовицької революції оригінал ікони безслідно зник, але це не змінює головного. Адже молитися можна навіть і перед простою фотокопією. Сила молитви і благодатна допомога Цариці Небесної не залежать від позолочених дорогих окладів чи іншого коштовного матеріалу. Вони залежать від нашої віри і налаштованості нашого серця. У 1936 році більшовиками було зруйновано і сам Казанський собор на Червоній площі. Відновили храм лише в наш час, в ньому знаходиться і точна копія чудотворної ікони Божої Матері «Виховання».
Молитовна традиція. Минає час і маленька людина, подібно рослині, кожного дня вбирає в себе добре і корисне, дурне і зле, кожного дня іде виховання дитинки, і якою вона виросла покажуть її справи, які вона принесла Богу. Тому Перед іконою Божої Матері «Виховання» моляться за дітей, за їх здоров’я і духовне зростання. Матері просять виховати свої чад земними ангелами, небесними людьми, щоб вони були достойними Небесного Царства. Просять Божу Матір взяти під покров дітей своїх, послати їм розум і наповнити серце премудрістю, як у святих, шукати допомоги у Божої Матері. В акафісті до цієї ікони знаходимо прекрасні слова, що характеризують потаємні бажання усіх добрих батьків, які вони звертають до Богородиці – «Воспитай чад моих, имеющих разум на доброе и неимущими на грех»; «Воспитай чад моих любящими добро и всякую добродетель».
Молитва. «О, Пресвятая Владычице Дево Богородице, спаси и сохрани под кровом Твоим моих чад (имена), всех отроков, отроковиц и младенцев, крещеных и безымянных, и во чреве Матери носимых. Укрой их ризою Твоего Материнства, соблюди их в страхе Божием и послушании родителям, умоли Господа моего и Сына Твоего, да дарует им полезное ко спасению их. Вручаю их Материнскому смотрению Твоему, яко Ты еси Божественный покров рабам Твоим».
Збереглася до наших днів і коротка молитва до цього благодатного образу: «Вручаю дитя мое всецело Господу моему Иисусу Христу и Твоему Пречистая Небесному покровительству». Існувала давня традиція, що батьки, виряджаючи своїх дітей з дому, благословляли їх хресним знаменням і промовляли саме цю молитву.
