Перші християни були настільки спраглі Причастя, що хотіли якнайчастіше бути з Богом через посередництво цього Таїнства. І не тільки тому, що в них була ймовірність раптової смерті за Христа від своїх гонителів, а ще й тому, що вони не бажали зустрічати цю смерть не підготовленими. «Хто їстиме Моє Тіло і питиме Мою Кров, той в Мені перебуватиме і Я воскрешу його в останній день», – каже Христос. Тож перші християни добре усвідомлювали, що життя без причастя Святих Христових Таїн позбавлене будь-якого сенсу. В такому випадку, це лише якесь тваринне, біологічне існування тіла, позбавлене будь-якого духовного сенсу. А тому вони намагалися якомога частіше причащатися. Але у дні Великого Посту відправа Божественної Літургії, на якій і відбувається Таїнство Причастя, у певному сенсі є недоречною за самим своїм змістом. Адже Літургія це завжди духовна радість, торжество, це завжди урочисте та пишне богослужіння, що показує нам торжество небесної слави ще тут на землі. Однак, під час Святої Чотиридесятниці цю славу і радість від нас прикрито. Нам ставиться перед очі Адамове вигнання із Раю і дух покаяння. Ми згадуємо, що насправді, всі ми грішні, недостойні раби, для яких щоденна участь у літургійній радості недосяжна.
Тим не менше, аби не позбавляти людей цієї великої втіхи, причастя Життя, Церква встановила особливий богослужбовий чин, що якнайкраще відповідає покаянному характеру Великого посту – Літургію Передосвячених (або Напередосвячених) Дарів. Особливістю цього чину є те, що на повній Літургії, яка служиться напередодні у неділю, священик або єпископ освячують Святі Дари наперід, а в середу чи п’ятницю, під час відправи Літургії Передосвячених Дарів, цими Дарами причащаються вірні. Передосвячені Дари зберігаються у вівтарі на Престолі у спеціальному ковчежці. Таким чином, у всі будні дні Великого посту Літургія Передосвячених Дарів відбувається у присутності на Престолі Святих Дарів – цебто Тіла і Крові, в Яких невидимо присутній Сам Христос Бог. Ця Божественна присутність надає і всьому богослужінню особливу урочистість, не зважаючи на його строгість, велику кількість покаянних молитов і земних поклонів. Лише велика покаянна молитва св. Єфрема Сиріна з поклонами за увесь час Літургії читається п’ять разів.
Іншою характерною особливість Літургії Передосвячених Дарів є те, що вона поєднана з Вечірнею, хоча служиться вранці. Це пояснюється тим, що в Літургії Передосвячених Дарів немає першої частини повної Літургії – проскомідії, немає і Євхаристійного канону (бо Святі Дари освячені раніше), немає й інших складових повної Літургії Василія Великого чи Іоана Златоустого. А елементи вечірнього богослужіння у цій Літургії присутні, оскільки в давнину строгий піст тривав аж до вечора і лише наприкінці дня причащалися і споживали їжу.
Той, хто хоче відчути усю глибину постових богослужінь, обов’язково повинен відвідати Літургію Передосвячених Дарів. Служиться вона у середу і п’ятницю кожного тижня Великого посту, а також у четвер п’ятої седмиці Великого посту, в день Обрітення глави Іоана Предтечі; в день пам’яті Сорока мучеників Севастійських; у понеділок, вівторок і середу Страстної Седмиці. А ось повна Літургія у будні дні Великого посту може відбуватися тільки на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці.


